2-а царiвРозділ 12 |
|
1 |
|
2 Сьомого року Єгу зацарював Єгоаш, і сорок років царював він в Єрусалимі. А ім'я́ його матері — Ців'я, з Беер-Шеви. |
|
3 І робив Єгоаш угодне в Господніх оча́х по всі дні, коли вказував йому священик Єгояда. |
|
4 Тільки па́гірки не були понищені, — народ ще прино́сив жертви та кадив на па́гірках. |
|
5 І сказав Єгоаш до священика: „Усе посвячене срібло, що буде вне́сене до Господнього дому, срібло перелічених людей, срібло за душі за вартістю їх, усе срібло, скільки люди́ні спаде́ на серце прине́сти до Господнього дому, |
|
6 ві́зьмуть собі священики, кожен від знайо́мого свого, і вони зро́блять напра́ву Господнього дому в усьому, що буде зна́йдене там на напра́ву. |
|
7 І сталося двадцятого й третього року царя Єгоаша, священики не напра́вили ушкодження храму. |
|
8 І покликав цар Єгоаш священика Єгояду й священиків, та й сказав їм: „Чому ви не направля́єте ушкодження храму? А тепер не беріть срібла від ваших знайо́мих, а на напра́ву ушкодження храму віддасте́ його“. |
|
9 І погоди́лися священики не брати срібла від народу, і не направля́ти ушкодження храму. |
|
10 І взяв священик Єгояда одну скриньку, і продовба́в дірку на віку її, і поставив її при же́ртівнику право́руч, як входити до Господнього дому. І давали туди священики, що стерегли́ порога, усе срібло, що прино́силося до Господнього дому. |
|
11 І бувало, як вони бачили, що намно́жилося те срібло в скрині, то прихо́див царськи́й писар та великий священик, і вони в'язали в мішки та рахували срібло, знайдене в Господньому домі. |
|
12 I давали те перелічене срібло на руки робітника́м праці, поставленим до Господнього дому, а вони давали його те́слям та будівни́чим, що робили в Господньому домі. |
|
13 І муляра́м, і каменяра́м, і на за́куп де́рева та те́саного каменя, та на направу ушко́дження Господнього дому, та на все, що йшло на храм для направи. |
|
14 Тільки не робилися для Господнього дому срібні чаші, ножиці, кропи́льниці, су́рми, усяка річ золота та річ срібна з того срібла, що прино́силося до Господнього дому, |
|
15 бо його давали робітника́м праці та направляли ним дім Господній. |
|
16 І не облічували тих людей, яким давали те срібло до їхніх рук, щоб вони давали робітника́м праці, бо ті робили чесно. |
|
17 Срібло ж жертви за провину та жертов за гріх не вно́силося до Господнього дому, — воно було для священиків. |
|
18 Вийшов тоді Газаїл, сирійський цар, та й воював з Ґатом, — і здобув його. І намірився Газаїл іти на Єрусалим. |
|
19 І взяв Єгоаш, Юдин цар, усі святі речі, що присвятили були Йосафа́т, і Єгорам, і Ахазія, батьки́ його, царі Юдині, та святі речі свої, і все золото, що знайшлося в скарбни́цях Господнього дому та дому царсько́го, та й послав Газаїлові, цареві сирійському, — і той відійшов від Єрусалиму... |
|
20 А решта діл Йоаша, і все, що́ він зробив, — он вони написані в Книзі Хроніки Юдиних царів. |
|
21 І встали його слуги, і вчинили змову, та й забили Йоаша в Бет-Мілло, де йдеться до Сілли. |
|
22 Йозахар, Шім'атів син, та Єгозавад, Шомерів син, його слуги, забили його, і він помер. І поховали його з батька́ми його в Давидовім Місті, а замість нього зацарював син його Амаці́я. |
Четвёртая хроника царствГлава 12 |
|
1 |
|
2 Иоаш делал то, что было правильным в глазах Вечного всё время, пока его наставлял священнослужитель Иодай. |
|
3 Лишь святилища на возвышенностях не были убраны, и народ продолжал приносить там жертвы и возжигать благовония. |
|
4 |
|
5 Пусть возьмут деньги у жертвующих и используют их на восстановление храма, там где найдётся повреждение. |
|
6 Но к двадцать шестому году правления царя Иоаша священнослужители всё ещё не восстановили храм. |
|
7 И вот, царь Иоаш призвал священнослужителя Иодая и прочих священнослужителей и сказал им: |
|
8 Священнослужители согласились, что не будут больше ни принимать от народа денег, ни отвечать за восстановление храма. |
|
9 Священнослужитель Иодай взял ящик и проделал в его крышке дыру. Он поставил его у жертвенника, с правой стороны от входа в храм Вечного, и священнослужители, которые охраняли вход, клали в ящик все деньги, приносимые в храм Вечного. |
|
10 Всякий раз, когда они видели, что в ящике много денег, приходили царский писарь и главный священнослужитель, считали деньги, принесённые в храм Вечного, и клали их в мешки. |
|
11 Когда деньги были пересчитаны, они отдавали их тем, кто смотрел за работами в храме. А они платили тем, кто работал в храме Вечного, – плотникам и строителям, |
|
12 тем, кто клал стены, и тем, кто тесал камни. Они также покупали дерево и тёсаные камни для восстановления храма Вечного и оплачивали все прочие расходы на восстановление храма. |
|
13 Но ни серебряных кубков, ни ножниц для фитилей, ни кропильных чаш, ни труб, ни иных вещей из золота или серебра для храма Вечного не изготовляли на деньги, приносимые в храм. |
|
14 Деньги платили рабочим, которые восстанавливали храм. |
|
15 От тех, кому отдавали деньги для выплаты рабочим, не требовали отчёта, потому что они действовали честно. |
|
16 Деньги от жертв повинности и жертв за грех не вносились в храм Вечного – они шли священнослужителям. |
|
17 |
|
18 Но Иоаш, царь Иудеи, взял все священные вещи, посвящённые его предками – Иосафатом, Иорамом и Охозией, царями Иудеи, дары, которые посвятил он сам, и всё золото, которое нашлось в сокровищницах храма Вечного и царского дворца, и послал их Хазаилу, царю Сирии, который после этого отошёл от Иерусалима. |
|
19 |
|
20 Его приближённые составили против него заговор и убили его в Бет-Милло, что на дороге, которая спускается к Силле. |
|
21 Иозавад, сын Шимеаты, и Иехозавад, сын Шомеры, – вот те приближённые, которые убили его. Он был похоронен со своими предками в Городе Давуда. И царём вместо него стал его сын Амасия. |
|
22 |
2-а царiвРозділ 12 |
Четвёртая хроника царствГлава 12 |
|
1 |
1 |
|
2 Сьомого року Єгу зацарював Єгоаш, і сорок років царював він в Єрусалимі. А ім'я́ його матері — Ців'я, з Беер-Шеви. |
2 Иоаш делал то, что было правильным в глазах Вечного всё время, пока его наставлял священнослужитель Иодай. |
|
3 І робив Єгоаш угодне в Господніх оча́х по всі дні, коли вказував йому священик Єгояда. |
3 Лишь святилища на возвышенностях не были убраны, и народ продолжал приносить там жертвы и возжигать благовония. |
|
4 Тільки па́гірки не були понищені, — народ ще прино́сив жертви та кадив на па́гірках. |
4 |
|
5 І сказав Єгоаш до священика: „Усе посвячене срібло, що буде вне́сене до Господнього дому, срібло перелічених людей, срібло за душі за вартістю їх, усе срібло, скільки люди́ні спаде́ на серце прине́сти до Господнього дому, |
5 Пусть возьмут деньги у жертвующих и используют их на восстановление храма, там где найдётся повреждение. |
|
6 ві́зьмуть собі священики, кожен від знайо́мого свого, і вони зро́блять напра́ву Господнього дому в усьому, що буде зна́йдене там на напра́ву. |
6 Но к двадцать шестому году правления царя Иоаша священнослужители всё ещё не восстановили храм. |
|
7 І сталося двадцятого й третього року царя Єгоаша, священики не напра́вили ушкодження храму. |
7 И вот, царь Иоаш призвал священнослужителя Иодая и прочих священнослужителей и сказал им: |
|
8 І покликав цар Єгоаш священика Єгояду й священиків, та й сказав їм: „Чому ви не направля́єте ушкодження храму? А тепер не беріть срібла від ваших знайо́мих, а на напра́ву ушкодження храму віддасте́ його“. |
8 Священнослужители согласились, что не будут больше ни принимать от народа денег, ни отвечать за восстановление храма. |
|
9 І погоди́лися священики не брати срібла від народу, і не направля́ти ушкодження храму. |
9 Священнослужитель Иодай взял ящик и проделал в его крышке дыру. Он поставил его у жертвенника, с правой стороны от входа в храм Вечного, и священнослужители, которые охраняли вход, клали в ящик все деньги, приносимые в храм Вечного. |
|
10 І взяв священик Єгояда одну скриньку, і продовба́в дірку на віку її, і поставив її при же́ртівнику право́руч, як входити до Господнього дому. І давали туди священики, що стерегли́ порога, усе срібло, що прино́силося до Господнього дому. |
10 Всякий раз, когда они видели, что в ящике много денег, приходили царский писарь и главный священнослужитель, считали деньги, принесённые в храм Вечного, и клали их в мешки. |
|
11 І бувало, як вони бачили, що намно́жилося те срібло в скрині, то прихо́див царськи́й писар та великий священик, і вони в'язали в мішки та рахували срібло, знайдене в Господньому домі. |
11 Когда деньги были пересчитаны, они отдавали их тем, кто смотрел за работами в храме. А они платили тем, кто работал в храме Вечного, – плотникам и строителям, |
|
12 I давали те перелічене срібло на руки робітника́м праці, поставленим до Господнього дому, а вони давали його те́слям та будівни́чим, що робили в Господньому домі. |
12 тем, кто клал стены, и тем, кто тесал камни. Они также покупали дерево и тёсаные камни для восстановления храма Вечного и оплачивали все прочие расходы на восстановление храма. |
|
13 І муляра́м, і каменяра́м, і на за́куп де́рева та те́саного каменя, та на направу ушко́дження Господнього дому, та на все, що йшло на храм для направи. |
13 Но ни серебряных кубков, ни ножниц для фитилей, ни кропильных чаш, ни труб, ни иных вещей из золота или серебра для храма Вечного не изготовляли на деньги, приносимые в храм. |
|
14 Тільки не робилися для Господнього дому срібні чаші, ножиці, кропи́льниці, су́рми, усяка річ золота та річ срібна з того срібла, що прино́силося до Господнього дому, |
14 Деньги платили рабочим, которые восстанавливали храм. |
|
15 бо його давали робітника́м праці та направляли ним дім Господній. |
15 От тех, кому отдавали деньги для выплаты рабочим, не требовали отчёта, потому что они действовали честно. |
|
16 І не облічували тих людей, яким давали те срібло до їхніх рук, щоб вони давали робітника́м праці, бо ті робили чесно. |
16 Деньги от жертв повинности и жертв за грех не вносились в храм Вечного – они шли священнослужителям. |
|
17 Срібло ж жертви за провину та жертов за гріх не вно́силося до Господнього дому, — воно було для священиків. |
17 |
|
18 Вийшов тоді Газаїл, сирійський цар, та й воював з Ґатом, — і здобув його. І намірився Газаїл іти на Єрусалим. |
18 Но Иоаш, царь Иудеи, взял все священные вещи, посвящённые его предками – Иосафатом, Иорамом и Охозией, царями Иудеи, дары, которые посвятил он сам, и всё золото, которое нашлось в сокровищницах храма Вечного и царского дворца, и послал их Хазаилу, царю Сирии, который после этого отошёл от Иерусалима. |
|
19 І взяв Єгоаш, Юдин цар, усі святі речі, що присвятили були Йосафа́т, і Єгорам, і Ахазія, батьки́ його, царі Юдині, та святі речі свої, і все золото, що знайшлося в скарбни́цях Господнього дому та дому царсько́го, та й послав Газаїлові, цареві сирійському, — і той відійшов від Єрусалиму... |
19 |
|
20 А решта діл Йоаша, і все, що́ він зробив, — он вони написані в Книзі Хроніки Юдиних царів. |
20 Его приближённые составили против него заговор и убили его в Бет-Милло, что на дороге, которая спускается к Силле. |
|
21 І встали його слуги, і вчинили змову, та й забили Йоаша в Бет-Мілло, де йдеться до Сілли. |
21 Иозавад, сын Шимеаты, и Иехозавад, сын Шомеры, – вот те приближённые, которые убили его. Он был похоронен со своими предками в Городе Давуда. И царём вместо него стал его сын Амасия. |
|
22 Йозахар, Шім'атів син, та Єгозавад, Шомерів син, його слуги, забили його, і він помер. І поховали його з батька́ми його в Давидовім Місті, а замість нього зацарював син його Амаці́я. |
22 |